санкція

-ї, ж.

1) Схвалення.

2) Затвердження чого-небудь вищою інстанцією; визнання законності чогось. || Дозвіл, схвалення.

3) юр. Заходи впливу, покарання за порушення закону. Кримінальна санкція. || У міжнародному праві – заходи впливу щодо держави, яка порушила міжнародну угоду.

4) ек. У кредитних відносинах – заходи впливу, застосовувані банком до порушників фінансової, касової, розрахункової або кредитної дисципліни.

••

Ба́нківські са́нкції — система заходів кредитного впливу банків на своїх клієнтів за порушення останніми своїх договірних зобов'язань.

Догові́рні са́нкції — санкції, що застосовується по відношенню до підприємств і організацій, спрямований на забезпечення безумовного і повного виконання господарських угод.

Економі́чні са́нкції — санкції, що застосовуються до порушників державних стандартів і технічних умов, фінансового законодавства, правил ціноутворень та ін.

Ка́рна са́нкція — вид покарання за злочин.

Міжнаро́дно-правова́ са́нкція — захід впливу (економічний, політичний, військовий), що його застосовують до держави, яка не виконує міжнародних угод.

Податко́ві са́нкції — штрафи та пені за порушення податкового законодавства.